Центр спільних дій дослідив стійкість та виклики відновлення громад: результати

Центр спільних дій за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства» провів дослідження «Громади воєнного часу. Витривалі та спроможні», і днями представив його результати. Про це повідомляє «Вікно Відновлення».

Це п’яте дослідження Центру спільних дій, у фокусі якого низова демократія, зазначила під час представлення результатів виконавча директорка Центру Марія Леонова.

Аналітики провели понад 60 інтервʼю з представниками місцевого самоврядування у 12-ти громадах шести областей (Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської та Одеської) та проаналізували їхні стратегічні документи.

Дослідження показало: громади виявили стійкість на початку повномасштабного вторгнення і змогли протидіяти викликаній ним кризі, проте аналітики не впевнені, чи ця стійкість буде зберігатися в нинішніх державних політиках.

Регіональна аналітикиня Роксолана Нестеренко розповіла, що відновлення потребують 11 з 12-ти досліджуваних громад. Вісім з них були деокуповані або постраждали від ворожих обстрілів.

«У контексті фізичного відновлення ці громади зіткнулися з великими площами пошкоджень приватних, багатоквартирних будинків і комунальних закладів. Також повністю розбита інфраструктура: дороги, водопостачання і водовідведення. Проблемою є і відсутність укриттів», — зазначила аналітикиня.

Соціального відновлення потребують 11 з досліджуваних громад, і йдеться про інтеграцію внутрішньо переміщених осіб, адаптацію ветеранів, зокрема підготовку місцевих реабілітаційних центрів, а також про підтримку сімей військовослужбовців та тих, хто втратив рідних на війні.

Опитані громади назвали такі виклики для відновлення:

• Повторне вторгнення та повернення бойових дій.
• Скорочення фінансування.
• Зменшення обсягів гуманітарної допомоги. Зокрема це критична проблема для тих громад, які прийняли велику кількість ВПО.
• Потенційні зміни до законодавства. Громади не завжди встигають адаптуватися до нововведень.
• Цей виклик посилює відсутність кадрів у громадах. Нестачу кадрів намагаються долати через залучення місцевих та всеукраїнських громадських організацій, зазначила аналітикиня. Водночас Роксолана Нестеренко зауважила, що це залежить від ініціативності самого місцевого самоврядування.
• Неповернення жителів. Особливо цей виклик актуальний для прикордонних громад, що перебували в окупації. Місцеве самоврядування опитує мешканців, які виїхали, що їх може мотивувати повернутися, і працює над покращенням якості життя в громаді за допомогою міжнародних організацій.
• Реабілітація та адаптація військових. Це виклик близького майбутнього, до якого громади намагаються готуватися вже зараз.
• Нестача вільних приміщень та укриттів.

Самі представники органів місцевого самоврядування пропонують відновлювати їхні громади далі таким чином:

• Продовжувати програму «єВідновлення»;
• Співпрацювати з обласним рівнем влади;
• Залучати кошти донорів і партнерів;
• Доопрацювати механізм сертифікації на житло;
• Узгоджувати процедури втілення державних політик між міністерствами.

«Громади, які дуже постраждали від агресії рф, неспроможні повноцінно втілювати реформи в галузі освіти та охорони здоров’я, вони потребують іншого підходу», — пояснила цей запит Роксолана Нестеренко.

У контексті розробки стратегічних документів громади потребують інституційної підтримки від міжнародних організацій та більшого залучення громадян. Крім того, є запит на чіткі вимоги від уряду щодо змісту цих стратегічних документів. Також деякі громади неспроможні в нинішніх умовах зібрати дані про своїх мешканців, на яких можна ґрунтувати стратегічні документи. Ще громади цікавляться, чи можна змінювати пріоритети у стратегіях, бо ситуація в громаді може змінюватися.