- Регіон
- Вся Україна
- Вінницька область
- Волинська область
- Дніпропетровська область
- Донецька область
- Житомирська область
- Закарпатська область
- Запорізька область
- Івано-Франківська область
- Київська область
- Кіровоградська область
- Луганська область
- Львівська область
- Миколаївська область
- Одеська область
- Полтавська область
- Рівненська область
- Сумська область
- Тернопільська область
- Харківська область
- Херсонська область
- Хмельницька область
- Черкаська область
- Чернігівська область
- Чернівецька область
- АР Крим
- Тема
- Новини
- Публікації
- Можливості
- Мережа
- Експерти
- Один Одному
- Запропонувати новину
- Регіон
- Вся Україна
- Вінницька область
- Волинська область
- Дніпропетровська область
- Донецька область
- Житомирська область
- Закарпатська область
- Запорізька область
- Івано-Франківська область
- Київська область
- Кіровоградська область
- Луганська область
- Львівська область
- Миколаївська область
- Одеська область
- Полтавська область
- Рівненська область
- Сумська область
- Тернопільська область
- Харківська область
- Херсонська область
- Хмельницька область
- Черкаська область
- Чернігівська область
- Чернівецька область
- АР Крим
- Тема
- Новини
- Публікації
- Можливості
- Мережа
- Експерти
- Один Одному
- Запропонувати новину
Полтавщина після обстрілів: скільки будівельного сміття зібрали та куди поділи

Після обстрілів на Полтавщині утворилося майже 5000 тонн будівельних відходів. Таку кількість сміття вивезли з початку повномасштабного вторгнення. Найбільше зібрали у Полтавській громаді.
Про це йдеться у відповідях Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА та «Полтавського КАТП-1628» на запити «Вікна Відновлення».
З початку повномасштабного вторгнення в області внаслідок обстрілів утворилися 4907 тонн будівельних відходів. Із них утилізували – 1,64 тонни. Це скло, яке зібрало «Кременчуцьке КАТП-1628».
3862,09 тонн прибрали, зокрема захоронили комунальні підприємства та управління:
- «Спецкомунтранс» Миргородської міської ради;
- «Першоцвіт» Великосорочинської сільської ради;
- «Сарське» Гадяцької міської ради;
- відділ благоустрою виконкому Великобагачанської селищної ради;
- «Лохвиця-сервіс» Лохвицької міської ради;
- «Добробутсервіс» Полтавської міської ради;
- «Полтавське КАТП» Полтавської міської ради.
Водночас тимчасово виконувач обов’язків начальника «Полтавського КАТП-1628» Олександр Овчаренко у відповіді на запит повідомив, що підприємство зібрало 4898 тонн будівельного сміття. Його не перероблюють, оскільки у громаді відсутнє сортування та оброблення будівельних відходів. Тому за рішенням ТЕБ і НС тимчасово його розміщують на Полтавському міському звалищі твердих побутових відходів. Для цього виокремили спеціальний майданчик. Відтак виходить, що лише це комунальне підприємство зібрало і зберігає більше, ніж у всій області разом.

Чи витрачають гроші на зберігання та утилізацію
У регіоні ситуація зі зберіганням та переробкою подібна. Відходи вивозять на місця видалення такого сміття. Директор департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА Сергій Олейніков у відповіді на запит пояснив, що такі відходи не потребують додаткового утворення місць тимчасового їх зберігання.
Він також зазначив, що видалення подібного сміття оплачували з місцевих бюджетів, проте інформацію про суми втрачених грошей департамент не збирає. Тому запит перенаправили до районних військових адміністрацій.
Миргородська РВА сповістила, що грошей з районного бюджету на це не спрямовували. Те ж саме і в Лубенському районі. Зазначили, що з початку повномасштабного вторгнення будівельні відходи у районі не утворювалися. Кременчуцька РВА запит перенаправила до органів місцевого самоврядування, а Полтавська райадміністрація станом на 28 березня відповіді не надала.
Хто регулює поводження з будівельними відходами
Порядок поводження з будівельними відходами, які утворилися внаслідок бойових дій, регулює Постанова Кабміну № 1073 від 27 вересня 2022-го року. Зокрема у ній зазначено, що таке сміття мають зберігати у спеціальних місцях оброблення відходів. Проте, якщо такі об’єкти відсутні, необхідно облаштовувати місця тимчасового зберігання. Вони мають бути розміщені:
- за 0,5 кілометра від будинків;
- за 0,2 кілометра від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізничних шляхів загальної мережі;
- за 0,05 кілометра від лісів.
Крім того, постановою визначено відповідальних за утилізацію та зберігання відходів, класифікацію відходів, вимоги до поводження з ними тощо.
Читайте також:
- Будівельні відходи після обстрілів: як переробляють на Київщині
- Будівельне сміття, яке утворилося внаслідок війни, перероблятимуть на безпечні компоненти
- В Україні створили сайт, де можна продавати будівельні матеріали для повторного використання
- На сміттєзвалищі у Краматорську лежать 100 тисяч тонн відходів після обстрілів. Це може призвести до екологічної катастрофи
- На Київщині перетворюють сміття на матеріали для ремонту доріг
Категорії:
Останні новини:
Ветеран започаткував у Ковелі тренування з волейболу сидячи
У Запорізькій області через обстріл пошкоджені дачі та високовольтна лінія
Атака дронів на Харківщину: влучання в типографію та склад
Вебінар: підтримка колег у стресі

Долучайтесь і розкривайте тему відбудови України разом із нами
Незалежні медіа, громадські організації та аналітичні центри об’єднались, щоб розповідати про відновлення всіх постраждалих регіонів на єдиній платформі Долучитись
Підписуйтесь на розсилку новин
Прочитати історії відновлення людей, інфраструктури, процесів, дізнатись, що і як робити, щоб відбудовувати дім, бути в курсі, які способи працюють, а які ні. Все це дізнавайтесь із наших регулярних листів на вашій пошті.
Останні Публікації

Комісія 10 днів не обстежувала будинок після атаки «шахедів»? Відповідь міськради

Як реформувати Укрзалізницю: інтеграція, інфраструктура, інвестиції

«Безсмертні» паркувальники: Чому пожежні машини не можуть потрапити в двори і хто винен, що нема парковок

“Ми не обирали час, коли жити, тому у нас є тільки сьогодні”. Історія Анастасії Долгіх з Донеччини, яка відновила бізнес у Києві

Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута