Ветеранське підприємництво: що заважає і що сприяє?

Чому успішність ветеранів і ветеранок у бізнесі залежить від кожного і кожної з нас

Ветеранське підприємництво ― це не лише економічна самореалізація, а й шлях до соціальної адаптації та психологічного відновлення. Попри державну підтримку, ветерани стикаються з викликами: нестачею знань, бюрократією, суспільним сприйняттям. Як зробити ветеранський бізнес успішним і чому це спільна справа всіх нас ― обговорили експерти, посадовці й самі ветерани на круглому столі.

Захід з назвою «Підприємництво як спосіб психологічного відновлення та соціальної адаптації ветерана» відбувся в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. Співорганізаторами події стали адвокатське об’єднання «SETES» та проєкт «Ветерани ― шлях додому».

«Вікно Відновлення» побувало на заході та підсумовує ключові тези виступів.

Скільки в нас ветеранів і скільки їм надали грантів

Тарас Тарасенко, заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, голова Міжфракційного депутатського об’єднання «Реабілітаційні сили України», засновник проєкту «Ветерани ― шлях додому», розповів, скільки громадян уже є і прогнозовано будуть ветеранами й ветеранками.

Ветерани, які вже повернулися з війська ― це близько мільйона осіб.

Водночас до категорії ветеранів відносяться і сім’ї загиблих та зниклих безвісти військових. За оцінками Міністерства ветеранів йдеться про 5 млн осіб, але в урядових документах уже є цифра і навіть 9 млн осіб, зазначив народний депутат.

«Девֹ’ять мільйонів осіб ― це за статистикою все працездатне населення України. Нам однозначно потрібно змінювати підхід до до зайнятості ветеранів. Зайнятість ветеранів ― це і підприємництво, і працевлаштування, і сама політика безробіття», ― пояснив Тарас Тарасенко.

Також парламентар озвучив цифри від Міністерства економіки щодо грантової підтримки ветеранів і ветеранок:

• минулого року Мінекономіки виділило 540 млн на гранти для ветеранів. Близько тисячі осіб отримували такі гранти від державного центру зайнятості;
• на цей рік передбачено 840 млн на втілення грантових програм.

Також грантові програми передбачені в Українському ветеранському фонді ― близько 300 млн грн. Окремі грантові програми передбачені Мінагрополітики, щоб розвивати фермерське господарство.

Ветеранське підприємництво закріплюють законодавчо

Верховна Рада у жовтні минулого року ухвалила за основу проєкт закону про ветеранське підприємництво.

Закон має закріпити саме поняття «ветеранського підприємництва» для України, щоб було чітке визначення критеріїв, що таке ветеранське підприємство. Підприємства з таким статусом матимуть можливість отримувати підтримку в кредитуванні, страхуванні, освіті тощо, розповів Тарас Тарасенко як один з ініціаторів законопроєкту.

Це дозволить ветеранам у стислі терміни запустити свої проєкти, утримувати свої сім’ї і підтримувати фронтову економіку.

Більшість ветеранів-підприємців все рівно працюють на фронт, каже нардеп. Наприклад, виробляючи дрони для своїх побратимів. Ще одним аспектом є те, що ветерани, які засновують підприємства, беруть побратимів собі на роботу, і таким чином сприяють їх реінтеграції.

Кошти держава надає. То в чому проблема?

На думку Тараса Тарасенка, проблема в тому, що в Україні мало хто навчає підприємництва й того, як оперувати коштами. Тому потрібні відкриті діалоги з усіма сторонами, щоб зрозуміти, як ефективно навчати ветеранів і розвивати ветеранське підприємництво.

«Для багатьох започаткування та ведення власної справи ― це і свого роду спосіб психологічного відновлення, соціалізації», ― зазначила з досвіду спілкування з ветеранами Олена Смоляк, модераторка дискусії, партнерка АО SETES.

Водночас виникла дискусія про те, чи дійсно підприємництво може слугувати способом психологічного відновлення ветерана, адже це діяльність на власний ризик, а ризики — це шлях до стресу?

Психологині, які виступили на заході, акцентували також на ролі суспільного сприйняття як чиннику успіху чи неуспіху ветеранських ініціатив.

Що ще має зробити держава

Створити систему переходу в цивільне життя

За словами Юлії Коваленко, президентки ГО «Україна 2.0.», якщо суспільство не визнає ветерана як силу, воно втратить величезний ресурс.

«Якщо держава не створить систему правильного переходу ветерана в цивільне життя, вона отримає величезну кризу замість зростання. Тому коли ми говоримо про ветеранське підприємництво, маємо усвідомлювати, що говоримо про нову систему, в якій ветерани мають ставати центром змін», ― зазначила Юлія.

Одне з найголовніших завдань усіх нас ― визнання досвіду ветерана як величезної цінності. Один з варіантів позитивного руху ― перенесення бойових навичок ветерана у бізнес, а це: дисципліна, відповідальність, стратегічне мислення, командна робота, лідерство.

«Бізнес, створений ветеранами може бути певною новою сильною ідеологією», ― вважає Юлія Коваленко.

Дмитро Чернов, ветеран, звільнений з полону, майстер спорту з кікбоксингу, людина з економічною та юридичною освітами, звернув увагу на те, що не всі можуть бути підприємцями. Але тим, хто звик до адреналіну, це може бути до снаги.

«Коли ти маєш справу з державними органами, податковою, з силовими структурами відверто ― це реальний виклик», ― зазначив Дмитро Чернов.

Водночас багато його побратимів мають бажання створити власний бізнес, і дуже важливо, щоб держава створювала пільговий пакет для ветеранського бізнесу.

Надати освітні можливості з підприємництва для ветеранів і ветеранок

Дмитро Чернов, як і більшість інших промовців, наголосив на потребі в навчанні підприємництву для ветеранів.

Інна Рєпіна, докторка економічних наук, професорка та завідувачка кафедри бізнес-економіки та підприємництва КНЕУ, також сказала про важливу роль менторства у ветеранському підприємництві. За її словами, спеціалізованих освітніх програм для ветеранів нині недостатньо, так само як і бракує наставників і консультаційної підтримки.

Одна з учасниць заходу, підприємиця, ставила також питання, що буде з ветераном, якщо його бізнес зазнає невдачі? Вона навела трагічні приклади з власного досвіду і також зауважила, що ветеранам необхідне менторство на цьому шляху.

Створити єдине консультаційне вікно

Наталя Попова, представниця волонтерського центру, виступаючи з залу, озвучила запит ветеранів на єдине консультативне вікно для підприємця-ветерана.

Бо нині, як зазначила й Ольга Макогон, проєктна менеджерка Офісу реформ Кабінету Міністрів України, в масивах інформації про наявні програми, їхні вимоги і можливості ветерану чи ветеранці заплутатися вкрай легко.

Що вже роблять освітяни

Дмитро Лук’яненко, ректор Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, зі свого боку розповів, що виш планує створити центр професійної адаптації ветеранів,

Інна Рєпіна, докторка економічних наук, професорка та завідувачка кафедри бізнес-економіки та підприємництва КНЕУ, зазначила, що для ветеранів у КНЕУ необхідно створити спеціалізовану програму.

«З тих дев’яти мільйонів цільової аудиторії, які потенційно очікуються, орієнтовно 30% залишиться в підприємництві. А іншим потрібна допомога, і це буде розподілений ризик», ― вважає Інна Рєпіна.

Також, на думку професорки, університет може зробити спеціальний набір своєї стартап-школи, спрямований на ветеранське підприємництво.

Що залежить від суспільства, тобто кожного і кожної з нас

Валентина Гурієвська, психологиня, коучиня, супервізорка, кандидатка наук з державного управління, членкиня Української спілки супервізії та коучингу, зазначила, що підприємництво може стати новим сенсом у мирному житті ветерана чи ветеранки.

Але є дуже важлива умова ― сприятливе середовище. Його формують не політики, а всі ми, саме суспільство, люди, з якими ветеран чи ветерана контактують щодня, те, як люди спілкуються, як одне до одного ставляться, чи можуть підставити плече.

Ми всі маємо не на словах, а у своїй поведінці і ставленні визнати високий довічний ранг ветеранів, особливо тих, хто повернувся з пораненням. Цього українському суспільству ще потрібно навчитися, вважає Валентина Гурієвська. За її словами, найбільшим болем ветерана чи ветеранки є думка, що їх ніхто не чекає в цивільному житті.

«Визнання цього рангу, наскільки ветерани зробили і вклали більше, аніж, мабуть, кожен з них сподівався, ― дуже необхідна річ. Нам треба вчитися і про це треба більше говорити. Потрібно розуміти, що у нелегких умовах людина залишилася живою ― це уже великий подвиг. І треба зробити все для того, щоб якнайшвидше допомогти людині відновитися і стати на шлях розвитку», ― зазначила психологиня.

Вона навела влучний побутовий приклад: якщо огірок покласти в банку з розсолом, то він стане кислим.

«Треба весь час дбати про цей розсіл: які ми подаємо меседжі, як ми їх оформлюємо, як ми забезпечуємо зворотний зв’язок, наскільки ми готові поступитися своїм комфортом», ― перерахувала Валентина Гурієвська.

Ветеранам часом важко думати про майбутнє, і якраз підприємництво може допомогти людині сформувати нову ідентичність, роль та бачення майбутнього.

Алія Іскакова, клінічна психологиня і голова ГО «Кристалія», яка надає безоплатну психологічну підтримку військовим, ветеранам та їхнім родинам, розповіла з власного досвіду, що може спонукати ветеранів започаткувати свою справу.

Перелік чинників, які сприяють піти у підприємництво, такий:

• поранення, яке ускладнює повернення до попередньої роботи;
• бажання сформувати нове життя та фінансову незалежність;
• намір реалізувати набуті на фронті навички;
• звичка «займати себе на повну», як це було під час служби 24/7;
• прагнення забезпечувати родину;
• амбіція змінити щось, впливати на процеси, що допоможуть будувати нову успішну країну.

Психологиня також наголосила: важливо донести ветеранам і ветеранкам, що власна справа ― це певний шлях, який може бути досить тривалим. Людині треба відновити свій психологічний та фізичний стан, навчитися фінансовій грамотності, освоїти потрібне законодавство, набути навичок ведення переговорів тощо.

Також психологині наголосили на тому, що важливо називати речі такими, як вони є, і постійно комунікувати з суспільством, популяризувати тему реінтеграції ветеранів, зокрема і через підприємництво.

«Найважливіше, що потрібно для ветеранів, ― це підтримка з боку всього суспільства, в тому числі фахівців, психологів, бізнес- та фінансових консультантів, лікарів. Маємо створити підтримуюче суспільство, яке, як і підприємництво, стане психотерапевтичним середовищем для ветеранів. Це важливо зробити для ветеранів, бо саме вони зберегли таке цінне середовище для нас ― Україну та наші родини», ― підсумувала психологиня Алія Іскакова.

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»